Жлуктенко Юрій Олексійович (31.08.1915 – 04.02.1990)

видатний український германіст другої половини ХХ віку,

соціолінгвіст, лексикограф перекладач і перекладознавець.

 

Напрямки наукової діяльності: мовознавство (зокрема, мовні контакти), соціолінгвістика, контрастивна лінгвістика, перекладознавство, германістика, методика викладання іноземних мов, методика викладання української мови як іноземної,  лексикографія.

Мови: українська, російська, англійська, німецька, французька, іспанська, фризька, фламандська.

 

Біографія

Юрій Олексійович Жлуктенко народився 18 (31) серпня 1915 в с. Олександрівка, тепер Новомосковського району Дніпропетровської обл. в багатодітній сім’ї. В 1931 р., після закінчення семи класів, працював  на шахті. Паралельно навчався на вечірньому робітфаці.

В 1937 р. поступив на філологічний факультет Київського державного університету. В 1941 р. пішов на фронт. Брав участь у боях за звільнення України, Молдови, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини і Австрії. Нагороджений орденом «Червона зірка» та медаллю «За відвагу».

Після повернення до Києва закінчив університет. З 1946 р. працював викладачем, а з 1948 р. завідувачем кафедрою іноземних мов Київського інституту кінорежисерів. Після ліквідації цього інституту працював протягом року в Київському політехнічному інституті.

В 1954 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Постпозитивні дієслівні приставки в сучасній англійській мові».

В 1955 р. був обраний на посаду завідувача кафедрою іноземних мов Київського фінансово-економічного інституту, який пізніше було переіменовано в інститут народного господарства.

В 1965 р. побував на стажуванні у Джорджтаунському університеті (США), де прослухав курс лекцій відомих методистів Ч. Фріза та Р. Ладо.

1968 р. захистив докторську дисертацію на тему «Українсько-англійські міжмовні відносини в США і Канаді».

З 1969 р.  – завідувач кафедри англійської філології, декан факультету романо-германської філології (до 1977 р.) Київського державного університету. В  тому ж році отримав звання професора.

1975 – 1980 рр. – очолював створений ним же Відділ романо-германського мовознавства Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН УРСР.

З 1987 р. – член Фризької Академії у Нідерландах

У 1988 – 1989 рр. – працював у відділі загального мовознавства цього ж інституту.

Ю. О. Жлуктенко відійшов у вічність 4 лютого 1990 р.

 

Діяльність

Уся наукова робота дослідника, надзвичайно широке коло його творчих інтересів і масштабність пошукового доробку сприяли активізації української філології в контексті світової науки, поглибленню заходо- та сходознавчих студій, значному розвитку іноземної філології в Україні. Багатоаспектні й різнобічні його праці, сповнені лінгвістичної спостережливості та творчих роздумів, – зразок наукової довершеності для багатьох поколінь філологів. У численних галузях української філології, зокрема в загальному мовознавстві, германістиці, соціолінгвістиці, контрастивній лінгвістиці, методиці викладання іноземних мов, методиці викладання української мови як іноземної, психолінгвістиці, перекладознавстві, лексикографії, фразеології, науковець часто був першопрохідцем, “піонером з сокирою важкою” (П. Куліш). Він намагався підняти до найвищого рівня рідну філологію, усвідомлював необхідність досліджувати рідну мову, рідну словесність у світовому філо­логічному контексті. Професор постійно дбав про джерела збагачення інтелектуального потенціалу нації, у дуже складні часи докладав неймовірних зусиль заради ідеї національного відродження у науці. Його породив наш рідний край, його виховували й формували суворі, часто трагічні, обставини цього краю, Вінйого невід'ємна, невіддільна частина.

Професор завідував кафедрою іноземних мов у Київському інституті кіноінженерів (1946­-54), Київському інституті народного господарства (1954–69). Чимало років Ю. Жлук­тенко був деканом факультету романо-германської філології (1969-1978) Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, завідувачем та професором кафедри англійської філології, головою Спеціалізованої ради для захисту докторських та кандидатських дисертацій. В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР учений у 1975-1980 рр. очолював створений ним Відділ романо-германського мовознавства, а в 1988-1989 рр. працював провідним науковим співробітником у відділі загального мовознавства. Був також багаторічним головою редколегії серійних філологічних видань Київського державного університету, членом редколегій журналу “Мовознавство” і збірника “Іноземна філологія” при Львівському державному університеті ім. Івана Франка [6-9].

Великі заслуги Професора на педагогічній ниві: він виплекав та загартував чималий загін висококваліфікованих учителів, зокрема германістів та романістів. Намагаючись відновити традиції орієнталістики в Україні, так фатально знищені в 1930-і роки, Професор домігся впровадження китайської, японської та арабської мов до навчальних програм Київського університету. На цьому шляху було чимало труднощів: треба було знайти викладачів, “добитися” квартир та прописок для них, потрібен був дозвіл Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР.

Юрій Олексійович був науковим керівником 46 канди­датських дисертацій. Звертав велику увагу на поетику наукового мовлення. Допомагав у виборі теми та в праці над докторськими дисертаціями майже всім теперішнім докторам наук України, германістам та романістам.

Перша друкована праця Ю. О. Жлуктенка — рецензія на самовчитель латвійської мови Н. Паегле — датується 1947 р. Журнал “Мовознавство” за 1990 рік засвідчує плідну працю уже безнадійно хворого науковця в останні місяці його життя. Так, у ч. 1 за 1990 р. уміщено статтю І. Огієнка Про українські приголосні”, що її підготував до друку Ю. О. Жлуктенко; у другому числі рецензію Професора на тритомний довідник “Современные зарубежные лингвисты”, що його видав Інститут наукової інформації АН СРСР (М., 1981—1989); у четвертому розвідку “Сучасні проблеми теорії і практики мовного планування”. 1991 р. опубліковано окремим виданням працю Ю. О. Жлуктенка про акад. М. Я. Калиновича за редакцією проф. Л. С. Паламарчука (теж, на жаль, уже покійного). Загалом Ю. О. Жлуктенко опублікував біля 250 наукових праць, був редактором та рецензентом багатьох вартісних видань.

Брак навчальної літератури у післявоєнні роки змусив Ю. О. Жлуктенка систематично видавати підручники, науково-методичні посібники, довідники з граматики англійської, французької, німецької мов. 1965 р. Юрій Олексійович стажувався у Джорджтаунському університеті у Вашингтоні (це був єдиний випадок, коли вчений мав змогу побувати в англомовному світі і загалом за кордоном), де прослухав курс лекцій з методики викладання англійської мови відомих американських лінгвістів, структуралістів та методистів, Ч. Фріза й Р. Ладо, що зробили також чималий внесок у розвиток контрастивної лінгвістики. За курсом цих лекцій та на основі наукових праць і підручників названих авторів дослідник публікує вартісний посібник Навчання іноземних мов за методичною системою Ч. Фріза — Р. Ладо” (1969). У книзі докладно висвітлено суть цієї аудіо-лінгвальної методичної системи, проблеми навчання вимови й прищеплення розмовних навичок, використання звукотехнічних засобів у навчальному процесі, а також систему перевірки знань і контролю засвоєння учнями іноземної мови.

1974 р. виходить україномовний підручник “Вступ до германського мово­знавства” (друге доповне видання — 1978 р., третє — 1986) пера Ю. О. Жлуктенка та Т. А. Яворської [4-5]. У ньому подано матеріал, необхідний для вивчення таких фахових дисциплін, як історія мови, теоретична й практична граматика, теоретична фонетика, лексикологія і стилістика англійської та німецької мов.

Ю. О. Жлуктенко започаткував в українській науці контрастивну лінгвістику, дослідження мовних контактів та взаємодії мов з українською мовою як складовою. Найглибше досліджував учений англо-українські та німецько-українські зв'язки. Для опрацювання методології контрастивних досліджень широко використовував здобутки польської, чеської, американської, угорської шкіл контрастивістики.

1960 р. Ю. О. Жлуктенко публікує першу в історії мовознавства “Порівняльну граматику англійсь­кої та української мов”.  1977 р. за редакцією проф. Ю. О. Жлуктенка побачив світ навчальний посібник “Німецько-українські мовні паралелі (Порівняльно-типологічна граматика)”. У першому його розділі під заголовком “Синхронно-порівняльна, або конфронтативна, лінгвістика” учений викладає концепцію зіставних досліджень. Чимале значення для розвитку контрастивних студій в Україні (зокрема в ужитковому аспекті щодо методики викладання іноземних мов) мав збірник “Нариси з контрастивної лінгвістики” (1979), відповідальним редактором та одним з авторів (розділ Контрастивний аналіз як прийом мовного дослідження”) якого був Ю. О. Жлуктенко. Теоретичним засадам контрастивістики присвятив учений чимало статей, зокрема: “Контрастивна лінгвістика. Проблеми і перспективи” (1976, у співавторстві з В. Н. Бубликом), “Контрастивна лінгвістика і типологія” (1977), “Про деякі питання контрастивного аналізу мов” (1978), “Контрастивний аналіз текстів” (1979), “Інтернаціоналізми в процесах зіткнення мов” (1980), “Аспекти контрастивної лексикології” (1989). У них Професор уперше в історії зі­ставних досліджень в Україні розробив концепцію контрастивної лексикології, обґрунтував її прин­ципи й методи. 1981 р. з ініціативи та за редакцією вченого побачила світ колективна монографія “Порівняльні дослідження з граматики англійської, української та російської мов”. У ній подано наслідки проведеного унілатерального кон­трастивного аналізу англійської мови стосовно української та російської.  Ю. О. Жлуктенко написав до неї розділи “Основи контрастивного аналізу мов”, “Числівник”, “Складне речення”.

Ю. О. Жлуктенко – перший науковець України, що наважився (у тодішніх надскладних обста­винах) досліджувати канадський та аме­ри­канський територіальні варіанти української мови з погляду контрастивної лінгвістики та соціолінгвістики. Перебування у США дозволило Юрію Олексійовичу познайомитися ближче з мовною ситуацією серед етнічних українців там. Хоча його кандидатська дисертація розглядала проблеми англійської граматики, докторську дисертацію він присвятив українсько-англійським відносинам у США і Канаді.

Монографія “Українсько-англійські між­мовні відносини. Українська мова у США і Канаді” (1964) – перше дослідження (у повному розумінні цього слова) взаємин між українською та англійською мовами в англомовному світі [3]. В ній обґрунтовано теоретичні проб­леми, пов'язані з контактами мов та двомовністю, висвітлено соціально-історичні умови, у яких мова вихідців з України взаємодіє з панівною англійською, досліджено явища граматичної та лексичної інтерференції, взаємодію фонетичних систем двох мов. Тут же вміщено словник англіцизмів у мовленні українських іммігрантів, що налічує 800 слів та словосполук. 1966 р. дослідник публікує монографію “Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики”, присвячену ключовим питанням взаємодії мов. У ній розглядаються різні види впливу однієї мови на іншу, умови, в яких відбуваються мовні контакти, досліджується суть двомовності та її різновидів (індивідуальна двомовність, групова та ін.). Науковець розглядає мовні контакти як важливий зовнішньомовний чинник розвитку окремої лінгвальної системи.

Статусу української мови в лінгвальній ситуації США та Канади, синтаксичним та лексичним впливам англійської мови на українську іммігрантську мову, топоніміці Канади присвятив науковець, крім своєї докторської дисертації, низку статей (“Становище мов іммігрантських національних груп у Сполучених Штатах Америки”, 1971; “Українізми в топоніміці Канади”, 1971; “Англійські синтаксичні впливи в мовленні українців США і Канади”, 1973; “Канадський національний варіант англійської мови й поняття канадизму”, 1975 та ін.) і монографію “Українська мова на лінгвістичній карті Канади” (1990, опубліковано посмертно). У ній учений обґрунтовує найважливіші демографічні та мовно-культурні характеристики сучасної української етнічної групи в Канаді: її кількісний склад, територіальне розміщення, соціальний та культурно-освітній рівень, ступінь збереження етнічних ознак. Показано відмінності в писемній і розмовній формах канадсько-українського мовлення, значний вплив панівної англійської мови. Наведено численні факти вжитку в англомовних текстах українських слів і словосполучень.

Започатковуючи методику викладання української мови для англомовлян, Ю. О. Жлук­тенко написав (у співавторстві з Н. І. Тоцькою та Т. К. Молодід) підручник української мови для англомовних студентів вищих навчальних закладів — “Ukrainian” (два видання: 1973, 1978). 1989 р. разом з Н. І. Тоцькою проф. Жлуктенко опублікував посібник “По­чатковий курс української мови” – “Elementary Ukrainian”. Згадані видання відзначаються надзвичайно послідовною методикою викладу з урахуванням контрастивного аналізу української та англійської мов на всіх лінгвальних рівнях, глибинним знанням української мови та українського побуту, орієнтацією на кодифіковані норми української мови.

Разом з російськими дослідниками Г. В. Степановим, О. Д. Швейцером, А. І. Домашнєвим, О. О. Леонтьєвим, плідно працював Професор зі своїми учнями в соціолінгвістиці, розробляючи теорію варіативності літературних мов та інші ключові проблеми. Створена ним українська соціо­лінгвістична школа заслужила міжнародне визнання, передусім завдяки глибокій розробці проблем функціонування та розвитку різних типів мовлення у конкретному соціальному контексті. Випрацювані у ній методологічні підходи та методику аналізу можна застосовувати при вивченні маловідомих мовних ареалів та у по­дальшій розбудові типології мовних ситуацій та станів. 1979 р. за редакцією Ю. О. Жлуктенка та О. О.Леонтьєва у видавництві Київського університету виходить колективна монографія Психолингвистическая й лингвистическая природа текста и особенности его восприятия”. У 1981 р. за редакцією Ю. О. Жлуктенка опубліковано колективну монографію “Варианты полинациональных литературных языков” [1]. У цій монографії Ю. О. Жлуктенку належить вступний розділ “Теорія національних варіантів мови” та (у співавтор­стві з Н. М. Биховець) дослідження канадського національного варіанту англійської мови. У цих працях науковець аргументовано відстоював право етномовних меншин на культурну самобутність і збереження власної мови, викриваючи феномен т. зв. “мовного імперіалізму”.

Внесок проф. Ю. О. Жлуктенка в становлення українського перекладознавства як окремої філологічної дисципліни, зокрема навчальної – дуже вагомий. Він був першим нашим перекладознавцем-лінгвістом, до того ж, германістом. Науковець посприяв тому, що в 80-х роках теорія перекладу як лінгвістична дисципліна ввійшла до числа спеціальностей, затверджених ВАК СРСР як предмет дисертаційних досліджень. Ю. О. Жлуктенко та О. І. Чередниченко були ініціаторами заснованого 1979 р. постійного друкованого органу з перекладознавства в Україні — “Теорія і практика перекладу". Як член редколегії, Юрій Олексійович намагався, щоб у центрі уваги авторів була передусім українська література: те, що і як вона засвоює, чим живиться, і те, що і яким чином віддає, якою мірою сприяє розвиткові світової літератури.

З ініціативи Професора редколегія журналу опрацювала анкету “З творчої майстерні перекладача”, щоб глибше познайомити читачів з творчістю українських майстрів художнього та наукового перекладу, із “секретами” їхнього мистецтва.

Чимало зробив учений для примноження здобутків українського перекладного словни­карства. Він був співукладачем (разом з М. Подвезьком) першого післявоєнного українсько-англійського словника (1952). У 1974 р. вийшов за його редакцією (укладачі М. Подвезько, М. Балла) англо-український словник на 65 тис. слів. У 1988 р. цей словник без будь-яких змін щодо правопису чи доповнень перевидав в Едмонтоні Канадський інститут українських студій. На його ж основі укладено шкільний англо-український словник на 20 тис. слів (1978, 1984, 1991, 1994). У 1982 р. вийшло перше, а в 1987 – друге видання українсько-англійського словника на 20 тис. слів, одним з укладачів і редактором якого був Ю. О. Жлуктенко. Нове видання редагованого Юрієм Олексійовичем “Англо-українського та українсько-англійського словника” (близько 40 тис. найуживаніших англійських та українських слів та словосполучень) побачило світ лише 1995 р. У 1987 р. розпочав учений підготовку до укладання великих англо-українського та українсько-англійського словників, підібрав уже компетентний авторський колектив із 26 осіб. Але невблаганна смерть обірвала ці задуми.

Намагаючись збагатити українську перекладну літературу творами ма­ловідомих в Україні літератур, Ю. О. Жлуктенко опанував фризьку й фламандську мови. 1984 р. у співав­торстві з О. В. Двухжиловим написав монографію, присвячену фризькій мові [2]. У ній вперше в мовознавстві розглянено історичний розвиток фризької мови, її фонетику, систему правопису, граматику й словотвір.

У липні 1983 р. “Всесвіт” опублікував роман “Верша” видатного сучасного фризького прозаїка Рінка ван дер Вельде (уперше у тодішньому СРСР), що його переклав Ю. О. Жлуктенко, а також студію про фризьку літературу “Світ героїв Рінка Ван дер Вільде”, знову ж таки першу в радянському літературознавстві, що її написав учений у співавторстві з донькою – Н. Ю. Жлуктенко.

Так розпочався діалог української та фризької культур. У співпраці з поетом А. П. Грузином перекладав Юрій Олексійович фризьку поезію (“Всесвіт”, 1984, Ч. 12; “Літе­ратурна Україна”, 1986, 30 жовтня). 1987 р. Ю. О. Жлук­тенка обрано почесним членом Фризької Академії у Нідер­ландах (заснованої 1938 р.). Завдяки проф. Жлуктенку, в Україну почали надсилати фризознавчу філологічну літературу. 1988 р. Юрій Олексійович публікує статтю про українсько-фризькі зв’язки в англомовному київському журналі “Ukraine” [11].

У 1987 р. читачів «Всесвіту» (жовтневий випуск) захопила повість Небезпека” чільного бельгійського письменника Й. Ванделоо, що пише фламандською мовою. Переклад повісті (знову ж, перший у колишньому СРСР) був можливий лише завдяки тому, що Ю. О. Жлуктенко вивчив маловідому фламандську мову — самостійний південний варіант нідерландської мови, поширений у північних провінціях сучасної Бельгії.

Серед наукових перекладів Ю. О. Жлуктенка слід виділити монографію відомого американського мовознавця У. Вайнрайха “Languages in contact” (1979, рос. мовою, перший переклад у колишньому СРСР – “Языковые контакты“). 1987 р. із ініціативи та  за редакцією проф. Ю. О. Жлуктенка вийшов друком у перекладі О. В. Двухжилова підручник з соціолінгвістики німецького дослідника М. Юсселера. 

Постійно подавав Юрій Олексійович статті до українських енциклопедичних видань. Так, у другому виданні УРЕ вміщено його статті про прамову, англійську, данську, нідерландську мови, германські мови, германістику, мовні контакти, рівні мови, мовну систему; в Українській Літературній Енциклопедії — про англійську мову та ін.

До 80-річчя від дня народження Професора Київський державний університет ім. Т. Г. Шев­ченка, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України та Академія наук вищої школи України провели 21 – 23 вересня 1995 р. Першу Міжнародну конференцію пам'яті Ю. О. Жлуктенка “Мови європейського культурного ареалу: проблеми розвитку і взаємодії”. Проблематика конференції була пов'язана з науковим дороб­ком Професора: історія і теорія мови; контрастивна лінгвістика й перекладознавство; соціолінгвістика; лінгвістика тексту; теоретичні й прикладні аспекти двомовної лексикографії. Цього ж 1995 р. вийшов з друку том наукових праць “Мови європейського ареалу: розвиток і взаємодія”, присвяче­ний світлій пам'яті видатного українського філолога, що об'єднав авторів з України, Нідерландів, Росії та Казахстану. Читач знаходить у ньому також покажчик праць Професора, укладений Наталією Юріївною Жлуктенко [10]. 21 вересня 2000 р. Факультет іноземної філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка провів наукову конференцію “Наукова спадщина професора Ю. О. Жлуктенка та сучасне мовознавство”.

У Львівському державному (національному від жовтня 1999 р.) університеті імені І. Франка з 1 листопада 1994 р. чинний Методологічний семінар з проблем перекладознавства й контрастивної лінгвістики імені проф. Ю. О. Жлуктенка.

 

Література:

1.     Варианты полинациональных литературных языков / АН УССР. Ин‑т языковедения им. А. А. Потебни; редкол.: Ю. А. Жлуктенко (отв. ред.) и др. – К.: Наук. думка, 1981. – 280 с.

2.     Жлуктенко Ю. А. Фризский язик / Ю. А. Жлуктенко, А. В. Двухжилов. – К.: Наук. думка, 1984. – 167 с.

3.     Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини: Українська мова у США і Канаді / Ю. О. Жлуктенко ; Київ. ін-т нар. господарства. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1964. – 168 с.

4.     Жлуктенко Ю. О. Вступ до германського мовознавства / Ю. О. Жлуктенко , Т. А. Яворська. – Вид. 2-е, доп. – К.: Вища шк., 1978. – 167 с.

5.     Жлуктенко Ю. О. Вступ до германського мовознавства / Ю. О. Жлуктенко , Т. А. Яворська. – Вид. 3-є, доп. – К.: Вища шк., 1986. – 231 с.

6.     Зорівчак Р. П. Закоханий у вроду слова: До вісімдесятиріччя від дня народження Юрія Олексійовича Жлуктенка) / Р. П. Зорівчак , О. І. Черед­ниченко // Народна воля. – 1996. –18 квіт. (Ч. 16); 25 квіт. (Ч. 17); 2 трав. (Ч. 18); 9 трав. (Ч. 19).

7.     Зорівчак Р. П. Видатний український мовознавець / Р. П. Зорівчак , О. І. Че­редниченко // Мови європейського ареалу: розвиток і взаємодія / Відп. ред. О. І. Чередниченко. – К., 1995. – С. 7-12.

8.     Зорівчак Р. П. Учений, що мислив категоріями української науки (до 85‑річчя від дня народження професора Юрія Олексійовича Жлуктенка) / Р. П. Зорівчак , О. І. Чередниченко // Мовознавство. – 2000. – № 4/5. – С. 7-15.

9.      Зорівчак Р. П. Юрій Олексійович Жлуктенко (31. 08. 1915 – 4. 02. 1990) / Р. П. Зорівчак , О. І. Чередниченко // Теорія і практика перекладу = Теорія и практика перевода. 1990 / Респ. міжвід. наук. зб. Київ. держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. – К., 1991. – Вип. 17. – С. 172-179.

10.           Покажчик праць Ю. О. Жлуктенка / укл. Н. Ю. Жлуктенко // Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія. – Київ : Довіра, 1995. – С. 256 – 269.

11.           Zhluktenko Yu. Ukrainian poetry in the Netherlands / Yu. Zhluktenko // Ukraine. – 1988. – Sept. – P. 34-35.

 

Основні праці:

Монографії

·        Порівняльна граматика англійської та української мов. Київ, 1960.

·        Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова в США і Канаді. Київ, 1964.

·        Навчання іноземних мов за методичною системою Ч. Фріза – Р. Ладо. Київ, 1969.

·        Лингвистические аспекты двуязычия. Киев, 1974.

·        Фризский язык (в соавт. С А. В. Двухжиловым). Киев, 1984.

·        Українська мова на лінгвістичній карті Канади. Київ, 1990.

Підручники

·        Ukrainian: підручник української мови для англомовців (у співав. з Н. І. Тоцькою, Т. К. Молодід). Київ, 1973, 1978.

·        Elementary Ukrainian: підручник української мови для початкуючих англомовців (у співавт. з Н. І. Тоцькою). Київ, 1989.

Статті

·        К вопросу о проницаемости грамматического строя при взаимодействии языков // Вопр. теории английского и немецкого языков. Киев, 1962.

·        Теорія двомовності і методика викладання іноземних мов // Питання методики викладання іноземних мов.

·        Англійські синтаксичні впливи в мовленні українців США і Канади // Вісн. Київ. ун-ту. Серія іноземної філології. 1974. № 8.

·        Контрастивна лінгвістика: проблеми і перспективи (у співавт. з В. Н. Бубликом) // Мовознавство. 1976. № 4.

·        Українська іммігрантська мова в мовній ситуації Канади // Мовознавство. 1976. № 6.

·        Діяльність академіка М. Я. Калиновича в галузі художнього перекладу // Теория и практика перевода. 1987. № 14.

·        Проблеми адекватності перекладу (у співавт. з О. В. Двухжиловим) // Теорія і практика перекладу. 1981. № 6.

Переклади

·        Вайнрайх У. Языковые контакты. Киев. 1979.

·        Вельде Рінк ван дер. Верша: роман // Всесвіт. 1983. № 7.

·        Ванделоо Йос. Небезпека: Повість // Всесвіт. 1987. № 10.

·        Над озерами білі вітрила (Збірка фризької поезії в пер. А. Гризуна та Ю. Жлуктенка). Київ. 1997.

 

Література про Ю. О. Жлуктенка 

o   Биховець Н. М. Ю. О. Жлуктенко у спогадах / Н. М. Биховець // Мовознавство. – 2010. - № 4/5. – С. 92-93.

o   Жлуктенко Н. З архіву Юрія Жлуктенка / Н. Жлуктенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. – 2006. – Вип. 40. – С. 54-56.

o   Зорівчак Р. Видатний український мовознавець / Р. Зорівчак, О. Чередниченко // Мови європейського культурного ареалу : розвиток і взаємодія. – Київ : Довіра, 1995. – С. 7-12.

o   Зорівчак Р. П. Жлуктенко Юрій Олексійович / Р. П. Зорівчак // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2009. – Т. 9. – С. 620.

o   Зорівчак Р. П. Закоханий у вроду слова: До вісімдесятиріччя від дня народження Юрія Олексійовича Жлуктенка / Р. П. Зорівчак, О. І. Чередниченко // Нар. воля. – 1996. – 18 квіт. (Чис. 16). – С. 5; 25 квіт. (Чис. 17). – С 5; 2трав. (Чис. 18). – С. 5; 9 трав. (Чис. 19). – С. 5.

o   Зорівчак Р. П. Різнобічність наукових інтересів: [Про життєвий та науковий шлях проф. Ю. О. Жлуктенка] // Жлуктенко Ю. О.  Українська мова на лінгвістичній карті Канади. – Київ, 1990. – С. 169 – 174.

o   Зорівчак Р. П. Україністика в науково-творчій спадщині професора Юрія Олексійовича Жлуктенка / Р. П. Зорівчак // Мови, культури і переклад у добу глобалізації. – Київ, 2005. – С. 4.

o   Зорівчак Р. П. Україністика в науково-творчій спадщині професора Юрія Олексійовича Жлуктенка / Р. П. Зорівчак // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2006. – Вип. 17. – С. 140 – 157.

o   Зорівчак Р. П. Україністика в спадщині проф. Ю. О. Жлуктенка / Р. П. Зорівчак // Нар. Воля. – 20 жовт. (Чис. 40) ; 27 жовт. (Чис. 41) ; 3 листоп. (Чис. 42) ; 17 листоп. (Чис. 43) ; 24 листоп. (Чис. 44) ; 1 груд. (Чис. 45) ; 8 груд. (Чис. 46) ; 15 груд. (Чис. 47) ; 22 груд. (Чис. 48) ; 29 груд. (Чис. 49).

o   Зорівчак Р. П. Учений, що мислив категоріями української науки: (До 85-річчя від дня народження проф. Юрія Олексійовича Жлуктенка) / Р. П. Зорівчак, О. І. Чередниченко // Мовознавство. – 2000. - № 4-5. – С. 7-15.

o   Зорівчак Р. П. Щоб рідне слово повноводно розлилося: До вісімдесятиріччя з дня народження українського мовознавця, д-ра філол. наук, проф. Юрія Олексійовича Жлуктенка / Р. П. Зорівчак, О. І. Чередниченко // Вісті з України. – 1995. – 31 серп. – 6 верес. – С. 5.

o   Зорівчак Р. П. Юрій Олексійович Жлуктенко (1915 – 1990) / Р. П. Зорівчак, О. І. Чередниченко // Іноземна філологія. – 1991. – Вип. 101. – С. 5-10.

o   Зорівчак Р. Україністика в інтелектуальному життєписі професора Юрія Олексійовича Жлуктенка : До 95-річчя з дня народження / Р. Зорівчак // Всесвіт. – 2010. - № 11-12. – С. 251-262.

o   Зорівчак Р. Україністика в інтелектуальному життєписі професора Юрія Олексійовича Жлуктенка / Р. Зорівчак // Людина. Комп’ютер. Комунікація. – Львів, 2010. – С. 17-23.

o   Зорівчак Р. П. Юрій Олексійович Жлуктенко (31.VIII.1915 – 4.11.1990) / Р. П. Зорівчак, О. І. Чередниченко // Теорія і практика перекладу. – Київ : Вища школа, 1991. – Вип. 17. – С. 172-179.

o   Пилипчук О. В. Професор Юрій Олексійович Жлуктенко як теоретик контрастивної лінгвістики / О. В. Пилипчук // Studia Germanica et Romanica. – Донецьк, 2011. – Том 8, № 3 (24). – 105-113.

o   Пилипчук О. Еквівалентність у контрастивному аналізі з погляду професора Ю. О. Жлуктенка / О. Пилипчук // Іноземна філологія. – 2011. – Вип. 123. – С. 163-169.

o   Пилипчук О. Перекладознавчі погляди професора Юрія Олексійовича Жлуктенка / О. Пилипчук // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – 2012. – Вип. 19. – С. 347 с.

o   Пилипчук О. Питання теорії і практики перекладу в науковому доробку професора Юрія Олексійовича Жлуктенка / О. Пилипчук // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – 2012. – Вип. 104 (1). – С. 287-291.

o   Покажчик праць Ю. О. Жлуктенка / укл. Н. Ю. Жлуктенко // Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія. – Київ : Довіра, 1995. – С. 256 – 269

o   Чередниченко О. І. У вічності ім’я твоє (замість передмови) / О. І. Чередниченко // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2006. – Вип. 17. – С.3

 

                                                                Р. П. ЗОРІВЧАК, О, В, ПИЛИПЧУК